Розглянуто стратегічні напрями розвитку сімейних фермерських господарств у контексті військових та євроінтеграційних викликів, що є надзвичайно важливим для відновлення аграрного сектору в Україні. Зокрема досліджено інституційні та економічні проблеми, які впливають на формування та розвиток цих господарств. Метою дослідження є теоретичне та методологічне обґрунтування, а також розробка рекомендацій для стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств в умовах воєнного стану та процесу євроінтеграції. Використано статистико-економічний і абстрактно-логічний методи, а також графічні прийоми, для аналізу наявних даних. Застосовано комплексний підхід до методології дослідження, зокрема статистико-економічні та монографічні методи для виявлення причин недостатнього розвитку цього напряму господарювання. У процесі післявоєнної відбудови аграрної економіки сімейні фермерські господарства стануть найадаптованішими до нових умов і відіграватимуть ключову роль у формуванні стратегій для реалізації програм розвитку органічного землеробства та циркулярної економіки. Окреслено умови, необхідні для перетворення особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства, а також відзначено їхнє кількісне зростання. Узагальнено практику діяльності окремих сімейних господарств, визначено проблеми інституційних та економічних чинників недостатнього розвитку і трансформації особистих селянських господарств. Проаналізовано потенціал громадських ініціатив, спрямованих на підтримку та стимулювання розвитку сімейних ферм в умовах воєнного стану та в контексті євроінтеграційних перспектив. Наголошено на зростанні ролі інтеграційних процесів у економічному розвитку сімейного фермерства. Визначено роль сімейних фермерських господарств у продовольчому забезпеченні населення, зайнятості сільських жителів і виробництва трудомістких видів продукції та подоланні негативних явищ, спричинених воєнними діями. Узагальнено формування організаційно-економічного забезпечення діяльності сімейних фермерських господарств. Підсумовано практичну діяльність окремих сімейних фермерських господарств, обґрунтовано доцільність державної підтримки розвитку малих підприємницьких суб'єктів та їхню роль у подоланні наслідків війни. Оцінено позитивні сторони та недоліки в розвитку особистих селянських господарств та причини недостатнього формування сімейного фермерства. Дослідження дало змогу розробити методичні підходи для пропозицій із створення сімейних фермерських господарств на основі особистих селянських господарств. Механізм реалізації представлено через ідентифікації напрямів сталого розвитку. Наукова новизна роботи полягає у всебічному аналізі впливу воєнного стану та євроінтеграційних процесів на розвиток сімейних фермерських господарств в Україні. Результати дослідження мають практичну цінність для використання сімейними фермерськими господарствами, сільськими громадами та інвесторами, які можуть отримати вигоду перспектив стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств і можуть сприяти формуванню стратегічних напрямів державної політики у сфері аграрної економіки. Розроблено методичні підходи до створення сімейних фермерських господарств на основі особистих селянських господарств, що можуть сприяти підвищенню їхньої ефективності, покращанню соціально-економічного добробуту селян та розвитку сільських територій.