Висвітлено сутність державного регулювання інноваційної діяльності та особливості реалізації державної інноваційної політики в Україні. Державне регулювання інноваційної діяльності розглядається як комплекс здійснюваних держаними органами заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для ефективної інноваційної діяльності на різних організаційних рівнях. Розглянуто сукупність методів стимулювання інноваційної активності, виокремлено соціальні методи. Вони спрямовані на організацію громадянського контролю за реалізацією інноваційних проєктів, формування в суспільстві світоглядних цінностей, пов’язаних з інноваційним розвитком.

Для оцінки ефективності державного регулювання інноваційної діяльності опрацьовано матеріали дослідницького проєкту з визначення Глобального індексу інновацій та дані Державної служби статистики України про рівень фінансування наукових досліджень і розробок, витрат підприємств на інноваційну діяльність. Дійдено висновку про низьку ефективність державного регулювання інноваційної діяльності в Україні. Зауважено, що в умовах воєнного стану немає можливостей для суттєвого збільшення бюджетного фінансування програм і проєктів інноваційного розвитку. Тому вдосконалення механізму державного регулювання інноваційної діяльності потрібно пов’язувати насамперед із створенням сприятливого інституційного середовища для інвестицій у інноваційні проєкти коштів приватних інвесторів, з іноземних джерел. Важливим завданням є формування довіри до інвестиційної політики держави та до окремих організацій, які забезпечують реалізацію цієї політики.

Опрацьовано матеріал про основні напрями державного регулювання інноваційної діяльності в низці провідних країн світу. Зазначено, що окремі практики з цього досвіду застосовують в Україні. В інноваційній політиці, що реалізовується в Україні, потрібно більшою мірою враховувати особливості і запити окремих регіонів, зокрема розробляючи та реалізовуючи регіональні цільові програми інноваційного розвитку.