Стаття присвячена статистичній оцінці підприємницьких ризиків, зокрема в аграрному секторі. Розглянуто основні види підприємницьких ризиків, їхню класифікацію, а також чинники, що впливають на рівень ризиковості бізнесу. З’ясовано роль та місце кількісної оцінки підприємницьких ризиків у системі ризик-менеджменту. Наголошено на актуальності та необхідності систематичної оцінки ризиків для ухвалення підприємницьких рішень. Окрему увагу приділено методології статистичної оцінки ризиків, яка базується на використанні статистичних методів, таких як описова статистика, дисперсійний аналіз, кореляційно-регресійний аналіз для обробки великих масивів інформації.

Дослідження підтверджують, що аграрний сектор залишається одним із найризикованіших видів підприємницької діяльності, особливо в умовах економічної нестабільності та воєнних дій. Окрім системних підприємницьких ризиків, для аграрного підприємництва характерні специфічні ризики, зумовлені переплетенням виробничого процесу із біологічними процесами, прив’язаністю бізнесу до земельних ділянок, залежністю від природо-кліматичних умов.

За допомогою статистичних методів проаналізовано динаміку прибутковості агробізнесу, варіативність рівня рентабельності підприємств та ймовірність збитковості. Виявлено, що в умовах воєнного стану підприємницькі ризики значно зросли. Картограма розподілу регіонів України за ймовірністю збитку демонструє, що цей показник суттєво диференціюється залежно від наближеності до зони бойових дій. Встановлено, що ризики сучасного вітчизняного аграрного підприємництва значною мірою залежать від зовнішніх чинників, таких як геополітичні загрози, макроекономічна ситуація та зміни на світовому ринку продовольства. Здійснено статистичну оцінку ризику втрати рентабельності у розрізі окремих секторів аграрного бізнесу. Встановлено, що найнижчим рівнем ризику характерне виробництво зерна та соняшнику, тоді як найбільш ризикованим є виробництво м'яса всіх видів тварин. Наголошено на необхідності диверсифікації підприємницьких ризиків шляхом оптимального формування виробничого портфеля та використання сучасних інструментів управління ризиками.